Словарь української мови (1924)/проскурка

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проскурка
Берлін: Українське слово, 1924

Про́скурка, ки, ж. 1) Ум. отъ проскура. 2) мн. Раст. Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. I. 128.