Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проскура
Берлін: Українське слово, 1924

Про́скура, ри, ж. Просфора. Як при попу жила, да все проскури їла, тепер за тобою — сухар із водою. Чуб. V. 666. Ум. Про́скурка.