Словарь української мови (1924)/просвіщатися
| ◀ просвіщати | Словарь української мови П просвіщатися |
просвяткувати ▶ |
|
Просвіща́тися, ща́юся, єшся, гл. 1) = Просвічатися. 2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся. Мет. 76.
| ◀ просвіщати | Словарь української мови Борис Грінченко П просвіщатися |
просвяткувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
просвіщатися
Борис Грінченко
1924
Просвіща́тися, ща́юся, єшся, гл. 1) = Просвічатися. 2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся. Мет. 76.