Словарь української мови (1924)/просвічатися

by Борис Грінченко

◀ просвічати

Словарь української мови Борис Грінченко П просвічатися

просвічений ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Просвіча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. просвіти́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Освѣщаться, освѣтиться. 2) Просвѣщаться, просвѣтиться. Приступіть до його, просвітіться, люде. К. Псал. 77.