Словарь української мови (1924)/промучитися
◀ промучити | Словарь української мови П промучитися |
промуштрувати ▶ |
|
Прому́читися, чуся, чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.
◀ промучити | Словарь української мови Борис Грінченко П промучитися |
промуштрувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
промучитися
Борис Грінченко
1924
Прому́читися, чуся, чишся, гл. Промучиться. Місяців зо три промучилась бідна дитина, та таки й умерла. Харьк.