Словарь української мови (1924)/промуркотати
◀ промугикати | Словарь української мови П промуркотати |
промучити ▶ |
|
Промуркота́ти, чу́, чеш, гл. Промурлыкать.
◀ промугикати | Словарь української мови Борис Грінченко П промуркотати |
промучити ▶ |
|
Словарь української мови — П
промуркотати
Борис Грінченко
1924
Промуркота́ти, чу́, чеш, гл. Промурлыкать.