Словарь української мови (1924)/промовчати
◀ промовний | Словарь української мови П промовчати |
промога ▶ |
|
Промо́вчати, чу, чиш, гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.
◀ промовний | Словарь української мови Борис Грінченко П промовчати |
промога ▶ |
|
Словарь української мови — П
промовчати
Борис Грінченко
1924
Промо́вчати, чу, чиш, гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.