Словарь української мови (1924)/промовний
| ◀ промовлятися | Словарь української мови П промовний |
промовчати ▶ |
|
Промовни́й, а́, е́. Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
| ◀ промовлятися | Словарь української мови Борис Грінченко П промовний |
промовчати ▶ |
|
Словарь української мови — П
промовний
Борис Грінченко
1924
Промовни́й, а́, е́. Краснорѣчивый. К. Дз. 174.