Словарь української мови (1924)/прокувати
◀ прокублити | Словарь української мови П прокувати |
прокукурікати ▶ |
|
Прокува́ти, ку́ю, є́ш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. МВ. I. 140.
◀ прокублити | Словарь української мови Борис Грінченко П прокувати |
прокукурікати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокувати
Борис Грінченко
1924
Прокува́ти, ку́ю, є́ш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. МВ. I. 140.