Словарь української мови (1924)/прокублити
| ◀ прокрякати | Словарь української мови П прокублити |
прокувати ▶ |
|
Проку́блити, лю, лиш, гл. Въ стогу сдѣлать углубленіе, подобное норѣ. У припуск теля пускаємо, воно й прокублило стіг. Константиногр. у.
| ◀ прокрякати | Словарь української мови Борис Грінченко П прокублити |
прокувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокублити
Борис Грінченко
1924
Проку́блити, лю, лиш, гл. Въ стогу сдѣлать углубленіе, подобное норѣ. У припуск теля пускаємо, воно й прокублило стіг. Константиногр. у.