Словарь української мови (1924)/проклинатися
◀ проклинати | Словарь української мови П проклинатися |
проклинути ▶ |
|
Проклина́тися, на́юся, єшся, сов. в. проклясти́ся, ну́ся, не́шся, гл. 1) Проклинаться, быть проклятымъ. Шевч. 212. 2) Ругаться. Аби ми нечистого духа не згадували, нечистим духом ся не проклинали. ЕЗ. V. 100.