Словарь української мови (1924)/прозивка
◀ прозиватися | Словарь української мови П прозивка |
прозирало ▶ |
|
Прози́вка, ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.
◀ прозиватися | Словарь української мови Борис Грінченко П прозивка |
прозирало ▶ |
|
Словарь української мови — П
прозивка
Борис Грінченко
1924
Прози́вка, ки, ж. 1) Насмѣшливое прозваніе. Вх. Лем. 457. 2) Бранное слово. Вх. Лем. 457.