Словарь української мови (1924)/прозиватися

by Борис Грінченко

◀ прозивати

Словарь української мови Борис Грінченко П прозиватися

прозивка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прозива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. прозва́тися, зву́ся, зве́шся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. НП. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. I. (Нп.).