Словарь української мови (1924)/прожогом
| ◀ прожог | Словарь української мови П прожогом |
прожра ▶ |
|
Прожо́гом, нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. Посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у.
| ◀ прожог | Словарь української мови Борис Грінченко П прожогом |
прожра ▶ |
|
Словарь української мови — П
прожогом
Борис Грінченко
1924
Прожо́гом, нар. Стремглавъ, опрометью. Не роспитавшись броду, не лізь прожогом в воду. Посл. Собаки сунулись прожогом до мене. Черк. у.