Словарь української мови (1924)/прожог

by Борис Грінченко

◀ прожиття

Словарь української мови Борис Грінченко П прожог

прожогом ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прожо́г, гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу. Мир. ХРВ. 129.