Словарь української мови (1924)/прогуляння
◀ прогулюватина | Словарь української мови П прогуляння |
прогуляти ▶ |
|
Прогуля́ння, ня, с. Прогулка. Поїдемо, Домно, а в чистеє поле, в чистеє поле да й на прогуляння. Чуб. V. 704. Ой пустіть коня на прогуляння. Грин. III. 631.