Словарь української мови (1924)/прогріх
◀ прогрімотати | Словарь української мови П прогріх |
прогрішати ▶ |
|
Про́гріх, ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. (Правда, 1868, 545).
◀ прогрімотати | Словарь української мови Борис Грінченко П прогріх |
прогрішати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прогріх
Борис Грінченко
1924
Про́гріх, ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. (Правда, 1868, 545).