Словарь української мови (1924)/прогрімотати
| ◀ прогрімати | Словарь української мови П прогрімотати |
прогріх ▶ |
|
Прогрімота́ти, чу́, чеш, прогрімоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Прогрімати.
| ◀ прогрімати | Словарь української мови Борис Грінченко П прогрімотати |
прогріх ▶ |
|
Словарь української мови — П
прогрімотати
Борис Грінченко
1924
Прогрімота́ти, чу́, чеш, прогрімоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Прогрімати.