Словарь української мови (1924)/прогризатися

by Борис Грінченко

◀ прогризати

Словарь української мови Борис Грінченко П прогризатися

прогрібати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогриза́тися, за́юся, єшся, сов. в. прогри́зтися, зу́ся, зе́шся, гл. Прогрызаться, прогрызться. Той змій як прогризся скрізь той ліс і знов летить за ними. Рудч. Ск. I. 119.