Словарь української мови (1924)/прогризати
| ◀ прогреміти | Словарь української мови П прогризати |
прогризатися ▶ |
|
Прогриза́ти, за́ю, єш, сов. в. прогри́зти, зу́, зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли! Черниг. у.