Словарь української мови (1924)/проголити
◀ прогодуватися | Словарь української мови П проголити |
проголовувати ▶ |
|
Проголи́ти. См. Проголювати.
◀ прогодуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П проголити |
проголовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
проголити
Борис Грінченко
1924
Проголи́ти. См. Проголювати.