Словарь української мови (1924)/проголювати
| ◀ проголосити | Словарь української мови П проголювати |
прогон ▶ |
|
Прого́лювати, люю, єш, сов. в. проголи́ти, лю́, лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.
| ◀ проголосити | Словарь української мови Борис Грінченко П проголювати |
прогон ▶ |
|
Словарь української мови — П
проголювати
Борис Грінченко
1924
Прого́лювати, люю, єш, сов. в. проголи́ти, лю́, лиш, гл. Пробривать, пробрить. Патер з проголеним тімням. Стор. МПр. 44.