Словарь української мови (1924)/прогодувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогодувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прогодува́ти, ду́ю, єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.