Словарь української мови (1924)/прогодувати
| ◀ проговорюватися | Словарь української мови П прогодувати |
прогодуватися ▶ |
|
Прогодува́ти, ду́ю, єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.
| ◀ проговорюватися | Словарь української мови Борис Грінченко П прогодувати |
прогодуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прогодувати
Борис Грінченко
1924
Прогодува́ти, ду́ю, єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.