Словарь української мови (1924)/проговорюватися

by Борис Грінченко

◀ проговорювати

Словарь української мови Борис Грінченко П проговорюватися

прогодувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. проговори́тися, рю́ся, ришся, гл. Проговариваться, проговориться. Говори, та не проговорися. Ном. № 1115.