Словарь української мови (1924)/прогнівлятися
◀ прогнівляти | Словарь української мови П прогнівлятися |
прогній ▶ |
|
Прогнівля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. прогніви́тися, влю́ся, ви́шся, гл. Гнѣваться, прогнѣваться, разгнѣваться. Чуб. III. 357. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.