Словарь української мови (1924)/провіщувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
провіщувати
Берлін: Українське слово, 1924

Провіщува́ти, щу́ю, єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.