Словарь української мови (1924)/проворкуватий
◀ проворіття | Словарь української мови П проворкуватий |
проворний ▶ |
|
Проворкува́тий, а, е = Проворний. Черниг. г.
◀ проворіття | Словарь української мови Борис Грінченко П проворкуватий |
проворний ▶ |
|
Словарь української мови — П
проворкуватий
Борис Грінченко
1924
Проворкува́тий, а, е = Проворний. Черниг. г.