Словарь української мови (1924)/провинуватитися
| ◀ провинонька | Словарь української мови П провинуватитися |
провівати ▶ |
|
Провинува́титися, чуся, тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.
| ◀ провинонька | Словарь української мови Борис Грінченко П провинуватитися |
провівати ▶ |
|
Словарь української мови — П
провинуватитися
Борис Грінченко
1924
Провинува́титися, чуся, тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.