Словарь української мови (1924)/провалювати
| ◀ провалля | Словарь української мови П провалювати |
провалюватися ▶ |
|
Прова́лювати, люю, єш, сов. в. провали́ти, лю́, лиш, гл. Проламливать, проломить, пробивать, пробить. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ном. № 4689. 2) Наваливать, навалить. Шух. I. 91.