Словарь української мови (1924)/провалля

by Борис Грінченко

◀ провалити

Словарь української мови Борис Грінченко П провалля

провалювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прова́лля, ля, с. Пропасть, оврагъ. АД. II. 26. Ой зійду я на гірочку та загляну в провалля. Чуб. V. 1016. Ум. Прова́ллячко. Ном. № 11412. Ув. Проваллю́ка. Лохв. у.