Словарь української мови (1924)/пробійчик
| ◀ пробій | Словарь української мови П пробійчик |
пробілити ▶ |
|
Пробі́йчик, ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
| ◀ пробій | Словарь української мови Борис Грінченко П пробійчик |
пробілити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пробійчик
Борис Грінченко
1924
Пробі́йчик, ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.