Словарь української мови (1924)/пробігати

by Борис Грінченко

◀ пробі

Словарь української мови Борис Грінченко П пробігати

пробігнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пробіга́ти, га́ю, єш, сов. в. пробі́гти, біжу́, жи́ш, гл. 1) Пробѣгать, пробѣжать. День так швидко пробіжить, як часиночка. Кв. 2) Проѣзжать, проѣхать быстро. Пан четвернею пробіжить. МВ. I. 22.