Словарь української мови (1924)/пробі

by Борис Грінченко

◀ пробишака

Словарь української мови Борис Грінченко П пробі

пробігати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Про́бі! сокращ. изъ Про-Біг. 1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. К. Досв. 84. 2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Ном. № 2385. Як зустрів вовка, то кричав і „ратуйте!“ і „пробі!“, та ніхто не чує. Остер. у. 3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. Шевч. 289. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Ном. № 430. Пробі треба.