Словарь української мови (1924)/причетен

by Борис Грінченко

◀ причет

Словарь української мови Борис Грінченко П причетен

причетник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приче́тен, тна, не, приче́тний, а, е. Причастенъ, причастный. Як би я до того причетен, ну так. Черк. у. Не приче́тна я зо́всім до не́ї. Я совсѣмъ не имѣю съ ней дѣла. Константиногр. у.