Словарь української мови (1924)/прицупити
| ◀ прицмокувати | Словарь української мови П прицупити |
прицуцуватий ▶ |
|
Прицу́пити, плю, пиш, гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.
| ◀ прицмокувати | Словарь української мови Борис Грінченко П прицупити |
прицуцуватий ▶ |
|
Словарь української мови — П
прицупити
Борис Грінченко
1924
Прицу́пити, плю, пиш, гл. 1) Притянуть. Прицупи мені рубель, щоб віз осів. 2) Притащить. Звелів прицупити винуватців у росправу.