Словарь української мови (1924)/прихильник

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прихильник
Берлін: Українське слово, 1924

Прихи́льник, ка, м. 1) Человѣкъ расположенный къ кому. 2) Сторонникъ, поборникъ. Прихильники ґрецької і латинської церкви. К. Кр. 14.