Словарь української мови (1924)/прихильний
◀ прихилля | Словарь української мови П прихильний |
прихильник ▶ |
|
Прихи́льний, а, е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Мир. Пов. II. 114. Вони були прихильні до церковної служби. К. Гр. Кв. VIII.