Словарь української мови (1924)/притупувати
◀ притупити | Словарь української мови П притупувати |
притупцьовувати ▶ |
|
Приту́пувати, пую, єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158.
◀ притупити | Словарь української мови Борис Грінченко П притупувати |
притупцьовувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
притупувати
Борис Грінченко
1924
Приту́пувати, пую, єш, гл. Притопывать. Узявшись у боки, почала примовлять та притупувать. Стор. МПр. 158.