Словарь української мови (1924)/притупити
◀ притупати | Словарь української мови П притупити |
притупувати ▶ |
|
Притупи́ти, плю́, пи́ш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.
◀ притупати | Словарь української мови Борис Грінченко П притупити |
притупувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
притупити
Борис Грінченко
1924
Притупи́ти, плю́, пи́ш, гл. Притупить. До обіда покосили, гострі коси притупили. Мет. 314.