Словарь української мови (1924)/притаманно
| ◀ притаманний | Словарь української мови П притаманно |
притамний ▶ |
|
Притама́нно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.
| ◀ притаманний | Словарь української мови Борис Грінченко П притаманно |
притамний ▶ |
|
Словарь української мови — П
притаманно
Борис Грінченко
1924
Притама́нно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати. Полт. у.