Словарь української мови (1924)/притаманний

by Борис Грінченко

◀ притакувати

Словарь української мови Борис Грінченко П притаманний

притаманно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Притама́нний, а, е. Настоящій, собственный, подлинный. Г. Барв. (О. 1861. III. 99). Моя притаманна сестра. НВолын. у. Моя притаманна земля. НВолын. у. За що я дам кому притаманного огорода. НВолын. у. Притаманне моє ягня. НВолын. у. Одцуралася і притаманная родина. Мет. 435.