Словарь української мови (1924)/притаковитися
◀ притаковити | Словарь української мови П притаковитися |
притакувати ▶ |
|
Притакови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. 1) Пріютиться, помѣститься, присоединиться. 2) Случиться, произойти. Желех.
◀ притаковити | Словарь української мови Борис Грінченко П притаковитися |
притакувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
притаковитися
Борис Грінченко
1924
Притакови́тися, влю́ся, ви́шся, гл. 1) Пріютиться, помѣститься, присоединиться. 2) Случиться, произойти. Желех.