Словарь української мови (1924)/притаковити
◀ притакнути | Словарь української мови П притаковити |
притаковитися ▶ |
|
Притакови́ти, влю́, ви́ш, гл. Пріютить, помѣстить.
◀ притакнути | Словарь української мови Борис Грінченко П притаковити |
притаковитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
притаковити
Борис Грінченко
1924
Притакови́ти, влю́, ви́ш, гл. Пріютить, помѣстить.