Словарь української мови (1924)/пристарітися

by Борис Грінченко

◀ пристаріти

Словарь української мови Борис Грінченко П пристарітися

пристаркуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приста́рітися, ріюся, єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. МВ. I. 108. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колочку, а як пристаріється, — садять квочку. Ном. № 5316.