Словарь української мови (1924)/пристаріти
| ◀ пристарий | Словарь української мови П пристаріти |
пристарітися ▶ |
|
Приста́ріти, рію, єш, гл. = Пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.
| ◀ пристарий | Словарь української мови Борис Грінченко П пристаріти |
пристарітися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пристаріти
Борис Грінченко
1924
Приста́ріти, рію, єш, гл. = Пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.