Словарь української мови (1924)/присмертний
| ◀ присмерк | Словарь української мови П присмертний |
присмиком ▶ |
|
Присме́ртний, а, е. Умирающій. О. 1862. IX. 27. На панщину не пішов: „в мене жінка присмертна“, — одпрохався тим. МВ. (О. 1862. I. 84).
| ◀ присмерк | Словарь української мови Борис Грінченко П присмертний |
присмиком ▶ |
|
Словарь української мови — П
присмертний
Борис Грінченко
1924
Присме́ртний, а, е. Умирающій. О. 1862. IX. 27. На панщину не пішов: „в мене жінка присмертна“, — одпрохався тим. МВ. (О. 1862. I. 84).