Словарь української мови (1924)/присиляти

by Борис Грінченко

◀ присилувати

Словарь української мови Борис Грінченко П присиляти

присипаник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Присиля́ти, ля́ю, єш, сов. в. приси́лити, лю, лиш, гл. Привязывать, привязать. Взяв він Марієньку за білу рученьку, присилив до сосни, до сосни плечима. Гол. I. 163. Я присилив кониченька до дубонька зеленого. Гол. I. 22.