Словарь української мови (1924)/присилувати
◀ присилування | Словарь української мови П присилувати |
присиляти ▶ |
|
Приси́лувати, лую, єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. I. 19.
◀ присилування | Словарь української мови Борис Грінченко П присилувати |
присиляти ▶ |
|
Словарь української мови — П
присилувати
Борис Грінченко
1924
Приси́лувати, лую, єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. I. 19.