Словарь української мови (1924)/присвідчитися
| ◀ присвідчити | Словарь української мови П присвідчитися |
присвітити ▶ |
|
Присві́дчитися, чуся, чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.
| ◀ присвідчити | Словарь української мови Борис Грінченко П присвідчитися |
присвітити ▶ |
|
Словарь української мови — П
присвідчитися
Борис Грінченко
1924
Присві́дчитися, чуся, чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока. Ком. I. 52.