Словарь української мови (1924)/присвідувати
◀ присваха | Словарь української мови П присвідувати |
присвідчити ▶ |
|
Присвідува́ти, ду́ю, єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. НВолын. у.
◀ присваха | Словарь української мови Борис Грінченко П присвідувати |
присвідчити ▶ |
|
Словарь української мови — П
присвідувати
Борис Грінченко
1924
Присвідува́ти, ду́ю, єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. НВолын. у.